Новгородка - селище міського типу, адміністративний центр Новгородківської територіальної громади, розташоване вздовж річки Кам'янки, притоки Інгулу, за 37 км на південний схід від Кропивницького та за 13 км від залізничної станції Куцівка.
Населення - 5541 осіб ( станом на 01.01.2021 р.)
Вперше в документах Новгородка згадується 1770 року як хутір Куцівка, заснований козаком Куцим у першій половині ХVIII ст. ЇЇ землі входили до складу Запорізької Січі. Пізніше тут селилися кріпаки - втікачі з Полтавської губернії.
З 1784 року село стало казенним і входило до Олександрійського повіту Херсонської губернії. Під час створення на Херсонщині військових поселень, до складу їх разом з іншими державними селами в 1822 році увійшла й Куцівка, яка дістала назву Новгородки-2, від розташованого в ній Новгородського кірасирського полку. Тут же містилися штаби цього полку 1-го ескадрону кавалерії, а пізніше – 4-го округу і управління першої волості Новоросійського військового поселення.
Після ліквідації військових поселень Новгородка - знову державне село, яке у 1860 році дістало статус містечка і стало центром волості Олександрійського повіту Херсонської губернії. З 21275,5 десятин землі, приписаної до нього, на 2133 ревізькі душі припадало лише 12317,9 десятини – тобто пересічно по 5,77 десятини на ревізьку душу. Кращі угіддя залишилися за казною та церквою. Це викликало невдоволення новгородківців, які весною 1865 року вимагали усунення всіх сільських старшин, відмовлялися повинності, протягом кількох днів чинили рішучий опір поліції і військовій команді. Місцеві власті, не в змозі самі справитись з ними, звернулися по допомогу до мешканців навколишніх сіл. Але ті підтримали посталих. Заворушення в кінці квітня – на початку травня охопило, крім Новгородки, також села Аджамку, Покровське, Варварівку й Малинівку.
Налякані виступами, царські власті кинули сюди полк драгунів. Селяни приготувалися дати відсіч солдатам і звільнити заарештованих односельців, але були оточені військами і роззброєні. Повстання придушили, 45 активних його учасників заарештували і віддали до суду.
У пореформений період в містечку розвивалася промисловість по переробці сільськогосподарської сировини. Пожвавилася торгівля.
У 1886 році в містечку проживало 6267 чоловік і налічувалося 1167 дворів. Це були хати здебільшого глиняні, вкриті соломою або очеретом. Лише наприкінці 90-тих років сюди прибув фельдшер, почала працювати аптека, а в 1909 році - лікарня на 20 ліжок. В 1873 році відкрилася земська школа, в якій навчалося 139 дітей, переважно із заможних родин; згодом - дві церковнопарафіяльні школи. З 6129 жителів у 1886 році грамоту знало 463 осібб з них - 42 жінки.
Перша світова війна принесла нові страждання трудящим. З 2182 працездатних чоловіків Новгородки 1236 були мобілізовані до царської армії.
Починаючи з 1923 року Новгородківський район входив до складу то Олександрійського округу, то Зінов’ївського (до 8 липня 1924 р. – Єлисаветградського) округу.
У лютому 1931 р. було скасовано Новгородківський район, а його територія приєднана до Новопразького району.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 р. була створена Кіровоградська область, серед тридцяти районів якої був і Новгородківський район, виділений з Новопразького.
Ще в 1927 році на базі трудової школи створено сільськогосподарський технікум зернових культур, який до 1941 року випустив понад 400 агрономів.
В 1940 році в Новгородці були відкриті - лікарня на 40 ліжок, пологовий будинок, дитяча консультація, амбулаторія, аптека. Розширилася навчальна мережа закладів, була побудована початкова школа, через чотири роки відкрилася середня школа.
У селі працював районний будинок культури і колгоспні клуби, де щотижня влаштовувалися концерти, демонструвалися кінофільми.
Жителі селища пережили три голодомори, репресії 30-х років минулого століття, з 7 серпня 1941 по 10 березня 1944 років перебували під німецькою окупацією, зазнавши багатьох втрат і поневірянь. Відступаючи, ворог залишив після себе руїни і згарища. Були знищені школи, громадські будівлі, приміщення сільськогосподарського технікуму, житлові будинки, міст на шляху Кіровоград-Кривий Ріг.
У таких важких умовах починалася відбудова селища. Селище розросталось та змінювало вигляд: в ньому з’явилися багатоквартирні житлові будинки, дитячий садочок, нова лікарня, готель «Колос», універмаг, кінотеатр «Дружба», будинок побуту, учкомбінат, сучасна школа…
Нині Новгородка – це сучасне селище, в якому зараз функціонує Ліцей Новгородківської селищної ради та дві його філії, працюють 2 дошкільні навчальні заклади, будинок дитячої та юнацької творчості, мистецька школа, інклюзивно-ресурсний центр, дитячо-юнацька спортивна школа «Колос», міжшкільний навчально-виробничий комбінат, ПТУ № 36, публічна бібліотека, краєзнавчий музей тощо.
Медичні послуги надають Новгородківська лікарня та Центр первинної медико-санітарної допомоги,
Торгова мережа селища нараховує : більше 70 магазинів та торгових кіосків, підприємств ресторанного господарства, 8 аптек та аптечних пунктів, 2 ветаптеки.
Популярними не лише в жителів селища стали магазини фірмової торгівлі «М`ясокомбінат «Ятрань», «Черняхівські ковбаси», «Соколівський м`ясокомбінат», мережі супермакетів «Файно», «Копілка», а також магазини «Аврора» та супермаркет «Чорне Червоне».
Здобули авторитет та працюють над підвищенням іміджу громади підприємства сфери послуг: салон краси «NICK», перукарні «Тетяна», «Людмила», ФОП Лозова О.Ю., салон по наданню послуг з фотографії, майстерня з пошиву та ремонту одягу ФОП Калашнік Н.В., підприємство по ремонту офісної техніки «КА-Сервіс», станція ТО ФОП Гук Р.В.
Працюють заклади громадського харчування кафе: «LUGANO», «Каті», «Три бажання», ресторан «Ювілейний»
Діють філіали банківських установ
Виходить газета – «Новгородківські вісті».
В грудні 2020 року внаслідок об'єднання селищної та десяти сільських рад була утворена Новгородківська селищна територіальна громада, посаду голови якої обіймає Сириця Олександр Антонович. До її складу ввійшло 27 населених пунктів, які утворили 9 старостинських округів:
Верблюзький старостинський округ
Митрофанівський старостинський округ
Куцівський старостинський округ
Спасівський старостинський округ
Петрокорбівський старостинський округ
Вершино-Кам'янський старостинський округ
Інгуло-Кам'янський старостинський округ
Новоандріївський старостинський округ
Тарасівський старостинський округ
Станом на 01 січня 2021 року в громаді проживає 14573 особи.
Загальна площа території громади: 996,6 км2
Головне місце в економіці Новгородківської селищної ради займає сільське господарство. яке зосереджене в сільськогосподарських підприємствах, що спеціалізуються на вирощуванні ранніх зернових культур, соняшнику, кукурудзи, коренеплодів -в рослинництві, а також м'яса та молока в тваринництві.
Агропромисловий комплекс – пріоритетний напрямок розвитку економіки громади, в якому формується основна частина продовольчих ресурсів.
Громада має розширене сільськогосподарське виробництво. Загальна площа ріллі складає 78,22 тис. га або 86 % від загальної території, що свідчить про високий рівень агропромислового освоєння земель.
У галузевій структурі сільського господарства провідне місце належить рослинництву - 83,7 %, тваринництво займає - 16,3 %. Перевага надається вирощуванню зернових культур (озима пшениця, ячмінь, кукурудза, зернобобові тощо). Значне місце серед технічних культур займають соняшник, соя, цукровий буряк та ріпак.
На території громади працює 148 сільськогосподарських підприємство різних форм власності.
Галуззю тваринництва займаються 10 сільськогосподарських підприємств, з яких три є суб’єктами господарювання з племінної справи по тваринництву – це ТОВ «Прогрес» , ППАФ «МЮННТ», та ТОВ «Прогрес – Мюнхен».
На території громади знаходиться та взято на облік 52 пам’ятки історії, з яких: 22 братські могили радянським воїнам, 3 братські могили учасникам громадянської війни, 8 пам’ятних знаків та пам’ятників, 19 одиноких поховань, 139 пам’яток археології, 2 пам’ятки архітектури та містобудування. До Державного реєстру нерухомих пам’яток України в Кіровоградській області Новгородківської селищної ТГ занесено одну пам’ятку археології за категорією місцевого значення (курган №1, с. Козирівка).
На території смт Новгородка встановлено: пам’ятник – трактор «Універсал» (1955 р. – рік виготовлення об’єкта 1967 р. – встановлено, як пам’ятник історії і культури), бюст Т.Г.Шевченка (1964 р. – встановлено до 150-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка), пам’ятний знак бойової слави - Гармата (в 1967 р.- встановлено пам’ятний знак на честь 50-річчя Жовтневої революції, у 1980 р. – реконструйовано в пам’ятний знак бойової слави на честь воїнів, які звільняли Новгородківського району від нацистських загарбників з нагоди 35-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні, та встановлено оригінал 76-мм дивізійної гармати ЗІС-3). Є на території Новгородки і пам’ятка архітектури місцевого значення: частина приміщення ПТУ №36 (з 1899 р. тут діяла Двокласна Церковно-учительська школа, а потім - Сільськогосподарський технікум зернових культур).
На території громади знаходиться десять заповідних об’єктів загальною площею
Митрофанівський старостинський округ
До складу Митрофанівського старостинського округу входить село Митрофанівка, розташоване за 40 км східніше обласного центру та за 18 км на північ від Новгородки у верхів‛ї невеликої степової річки Кам’янки – притоки Інгулу.11:14 27.12.2022
